відчужуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
відриватися — I а/юся, а/єшся, недок., відірва/тися, ірву/ся, і/рве/шся, док. 1) Відділятися, відокремлюватися від цілого внаслідок поштовху або під дією власної ваги. 2) перен. Відходити, віддалятися від кого , чого небудь. || Стрімко підніматися з землі. ||… … Український тлумачний словник
відходити — I відход ити див. відходжувати. II відх одити джу, диш, недок., відійти/, ійду/, і/йдеш, док. 1) від кого – чого і без додатка.Іти в певному напрямі; віддалятися. || Відступати. || Проходити певну віддаль. || Іти кудись, залишаючи кого , що… … Український тлумачний словник
відчужитися — див. відчужуватися … Український тлумачний словник
чужатися — а/юся, а/єшся, недок., заст. Цуратися, відчужуватися … Український тлумачний словник